Як булінг впливає на рівень навчання – дослідження PISA 2015

Учні, які погано вчаться, частіше потерпають від булінгу, та водночас булінг впливає на рівень навчання.

Про це йдеться в дослідженні PISA 2015.

Булінг – це систематичне зловживання владою, яке може бути індентифіковане за трьома головними ознаками: повторення, намір нашкодити та нерівність сили між залякувачем та потерпілим. Рівень поширеності булінгу відрізняється в різних країнах, але в усіх країнах він поагно впливає на окремих учнів, їхні сім’ї та шкільну спільноту в цілому.

Булінг має тяжкі наслідки як для постраждалого, так і для залякувача. Він може мати різні форми: фізичну та вербальну (обзивання чи глузування). Проте ще є булінг стосунків (relational bullying), який є феноменом соціального вигнання – коли якихось дітей ігнорують, не допускають до ігор та вечірок, не визнають однолітки або вони стають жертвами чуток чи інших форм публічного приниження і осоромлювання.

Новою формою булінгу є кібер-булінг, що пов’язано з тим, що тінейджери все більше користуються онлайн-комунікаціями. Усі форми булінгу – фізичний, вербальний, кібер та стосунків – мають тенденцію виникати одночасно.

Кібербулінг може мати різні форми, включаючи неприємні повідомлення або коментарі, поширення чуток через онлайн-пости або виключення когось з онлайн-груп. Часто онлайн-жертви є водночас жертвами в офлайні. Проте на відміну від традиційного булінгу, коли потерпілий може знайти притулок удома, кібербулінг може спіткати людину будь-де та будь-коли – людина навіть може відчувати неможливість утечі. Кібербулінг також може дати можливість менш “могутній” людині залякувати ту, яка здається більш “могутньою”.

PISA 2015 вимірювала рівень булінгу, викоритовуючи відповіді з погляду постраждалих. Учням пропонувалося відповісти, як часто вони піддавалися певним діям за останні 12 місяців (ніколи або майже ніколи, кілька разів на рік, кілька разів на місяць, раз на тиждень або частіше):

• Інші учні спеціально лишають мене “не в темі” (стосунки)
• Інші учні насміхаються наді мною (вербальний)
• Мені погрожували інші учні (вербальний/фізичний)
• Інші викидали або знищували речі, що належать мені (фізичний)
• Інші учні били або штовхали мене (фізичний)
• Інші учні поширювали неприємні чутки про мене (стосунки)

PISA 2015 показує, що в багатьох країнах найпоширенішими формами булінгу є вербальний та фізичний. У середньому в країнах OECD(Організація Економічного Співробітництва та Розвитку, яка проводить тестування PISA) близько 11% учнів відповіли, що постійно (бодай кілька разів на місяць) піддаються насміханням, 8% – що стають об’єктами неприємних чуток у школі, 7% - часто лишаються “не в темі”.

Понад 10% учнів з 34 з 53 країн та економік (дані щодо деяких країн розділено за регіонами) звітували, що їхні однолітки насміхаються з них хоча б кілька разів на тиждень. Аналогічна кількість учнів у 16 із 53 країн та економік відповіла, що вони часто стають об’єктами чуток, водночас у 13 з 53 країн і економік понад 10% учнів звітували, що інші лишають їх не в курсі справ.

У середньому в країнах OECD близько 4% учнів звітували, що їх б’ють або штовхають мінімум кілька разів на місяць, хоча в залежності від країни цей покзник варіюється у межах від 1 до 9,5%. Інші 7,7% учнів звітували, що їх б’ють кілька разів на рік. Така ж частка учнів відповіла, що інші їм погрожують, та 11% – що їхні особисті речі ламають або забирають кілька разів на рік.

У середньому в країнах OECD хлопці частіше за дівчат піддаються булінгу всіх форм, окрім навмисного залишання поза справами та поширення неприємних чуток. Серед країн OECD у середньому 9,2% дівчат сказали, що вони стають жертвами неприємних чуток мінімум кілька разів на місяць, у той час як 7,6% звітували про те ж саме.

Різниця в кількості хлопців і дівчат, які сказали, що інші учні розповсюджують про них неприємні чутки, є більшою ніж 5% у бік дівчат у Гонг-Конгу (Китай), Макао (Китай), Катарі, Таіланді, Тунісі та ОАЕ. Але різниця між дівчатами та хлопцями серед учнів, які звітували, що їх періодично б’ють або штовхають, є більшою за 6% у бік хлопців у Чеській Республіці, Гонг-Конгу (Китай), Японії, Катарі, Сінгапурі, Таіланді, Тунісі та ОАЕ.

Дані PISA-2015 показують, що серед країн OECD соціально-економічне становище учнів не дуже впливає не те, чи є учень об’єктом булінгу: у середньому між 1 та 2%, в залежності від типу булінгу. Консентрація неблагополуччя (бідності) однак може впливати на більше охоплення булінгом. У 29 країнах та економіках з доступними даними учні з гірших шкіл частіше казали, що вони є жертвами булінгу, ніж учні з кращих шкіл. Тільки в Японії, Кореї та Макао (Китай) учнів з кращих шкіл, які сказали про це, було більше.

Через розбіжності в мові, культурі, етнічності й зовнішності діти емігрантів можуть частіше бути об’єктами булінгу. Ризик піддатися булінгу зростає для дітей емігрантів, які приїхали в іншу країну в віці 13-16 років.

Різниця у віці може стати іншою причиною для булінгу та знущання в школі. У більшості країн та економік частка учнів, які піддаються булінгу, зростає, в залежності від того, чи їх залишали на другий рік.

Булінг може погано впливати на академічні досягнення учнів, тому що емоційні, поведінкові й фізіологічні наслідки знущання впливають на здатність учнів фокусуватися на академічних завданнях. У країнах OECD учні, які показують нижчі результати в навчанні, звітували про незахищеність від словесного, фізичного та стосункового булінгу. У Катарі, Таіланді й ОАЕ учні, які показали найнижчі показники в науках, на 15% більше піддаються штовханням, ніж учні з вищими показниками в навчанні.

Серед країн OECD школи, де присутність булінгу є вищою (понад 10% постійно піддаються булінгу) показують у середньому на 47 балів нижчі результати в науках, порівняно зі школами, де булінг є рідшим явищем (менше 5% учнів постійно піддаються булінгу). Ця різниця в навчальних досягненнях між двома типами шкіл залишається суттєвою навіть після врахування соціально-економічного профілю школи. Під час порівняння шкіл зі схожими соціально-економічними профілями зв’язок між досягненнями в науці та булінгом є особливо сильним у Греції.

Існує негативний зв’язок між тим, що учень постійно піддається булінгу, та почуттям приналежності до школи, задоволеністю життям, рішенням продовжити навчання, взаємодією зі школою і впевненістю в собі.

Учні, які постійно піддаються булінгу, відчувають себе в небезпеці й на сторожі та мають труднощі з пошуком свого місця в школі. У середньому у країнах OECD 42% учнів, які постійно піддаються булінгу, і тільки 15%, які не піддаються, почувають себе аутсайдерами в школі.

26% учнів, які постійно піддаються булінгу, показали нижче вдоволення життям (4 або менше балів за школою від 0 до 10). Тільки 10% учнів, які не піддаються булінгу, показали такий же рівень вдоволеністю життям. На це не впливає ні гендер, ні соціально-економічне становище учня або школи. У більшості країн та економік учні, які постійно піддаються булінгу, більше відчувають тривогу перед тестуванням, навіть якщо вони підготовлені.

Жертви булінгу часто обирають лишатися поза школою. У середньому в країнах OECD близько 9% учнів, які постійно піддаються булінгу (порівняно з менше половини від цього відсотку учнів, які не піддаються булінгу), сказали, що вони пропустили школу більше трьох-чотирьох разів на два тижні перед тим, як скласти тест PISA.

В учнів, які піддаються булінгу, частіше розвиваються негативні очікування про майбутнє. Якщо учні відчувають тривогу щодо їхнього соціального життя в школі, то вони можуть задумуватися над тим, щоб полишити систему формальної освіти. Близько 45% учнів, які піддаються булінгу (порівняно з 35% учнів, які не відчувають булінгу), планують лишити навчання після закінчення середньої школи.

У середньому в країнах OECD кількість учнів, які постійно піддаються булінгу, на 7% більша в школах з поганим дисциплінним кліматом (до врахування соціально-економічного становища учнів та шкіл). Після врахування цих показників різниця в кількості учнів, які постійно піддаються булінгу, склала 6%. Взаємозв’язок між дисципліною і булінгом особливо сильний у Макао (Китай), Словацькій Республіці та ОАЕ (до врахування соціально-економічного профайлу).

Важливою також є батьківська підтримка учнів. У країнах OECD учні, чиї батьки не надають їм емоційної підтримки, частіше потерпають від усіх видів булінгу.

Фото: автор – IgorTishenko, Depositphotos

9 березня 2018 виповнюється 204 роки з дня народження великого українського поета, художника і прозаїка Тараса Григоровича Шевченка. Про творчість і життя поета написано велику кількість книг і знято безліч фільмів, проте є відомості, які до сих пір не знає більшість людей. Українські Новини підготували підбірку цікавих і маловідомих фактів про Кобзаря.

Тарас Шевченко закохувався 6 разів. Першим коханням поета стала його односельчанка Оксана Коваленко. Родичі були впевнені, що молоді одружаться, коли Тарас і Оксана стануть дорослішими. Однак Шевченко довелося поїхати з Енгельгардтом, а Оксана згодом вийшла заміж за іншого чоловіка. Поет, будучи в зрілому віці, неодноразово згадував свою першу кохану в віршах.

Другою жінкою, яку полюбив Кобзар, стала польська швачка Дзюн Гусиківська, однак і з нею у Шевченка не склалося.

Третя любов Шевченка - Анна Закревська, якій був на той момент 21 рік. Але Тарасу і Ганні не судилося бути разом - дівчина була одружена з полковником. Ганні Тарас Шевченко присвятив свій вірш "Г.З.".

Будучи молодим Шевченко відвідував різні бали, під час одного з них його помітила княжна Варвара Рєпніна-Волконська. Княжна запропонувала Тарасу пожити в своєму маєтку в Яготині, на що поет погодився. Однак Тарас сприймав Варвару тільки як близького друга, а не як коханку, через що вони незабаром розлучилися.

Наступна дама серця Шевченка була на 30 років молодшою, ніж він. Катерина Піунова була актрисою, зовсім юною дівчиною - їй було всього лише 14 років на той момент, коли Шевченко запропонував вийти за нього заміж. Тому батьки були категорично проти, і шлюб не відбувся.

Останньою, кого полюбив Шевченко, стала 19-річна дівчина Ликера Полусмак. Вона працювала служницею. Щоб заслужити прихильність коханої Шевченко обдаровував її сукнями, туфлями, перснями, сережками і навіть купив їй Євангеліє з золотими краями. Після довгих залицянь дівчина прийняла пропозицію руки і серця. Шевченко активно готувався до одруження і найняв Ликері вчителя, щоб той навчив наречену хорошим манерам і прищепив їй елементарні знання. Однак весілля не відбулося. Дослідники припускають кілька версій розірвання заручин: зрада Ликери з її ж учителем, або її відмова їхати з Шевченком в Санкт-Петербург. Ликера стала останньою, кого поет полюбив незадовго до смерті.

У будь-якої людини є слабкості, і Тарас Григорович не був винятком. Слабкістю Кобзаря були не тільки його кохані жінки, але і любов до алкоголю.

Крім того, Шевченко був улюбленим учнем художника Карла Брюллова. Про Шевченка як про художника знають не всі, проте збереглося безліч його робіт - 835, а ще 300 - загублені. У 1860 році Імператорська Академія мистецтв удостоїла Шевченка звання Академік гравіювання за виконану ним гравюру по картині Рембрандта "Притча про робітників на винограднику".

Будучи молодим Шевченко був модником і в своєму щоденнику ділився радістю від покупки гумового плаща-макінтоша. Варто зазначити, що такий плащ тоді коштував 100 рублів і дозволити собі його міг далеко не кожен. Непоганий дохід Шевченко приносила робота портретистом.